Іван Максимович Сошенко народився 2 червня 1807 року в Богуславі на Київщині. Його дід, міщанин, кожум'яка Кіндрат Соха, залишив після себе невеликий спадок. Батько — Максим Сошенко через постійні нестатки і загрози покріпачення був змушений разом з родиною переїхати до Звенигородки.

Значний вплив на формування Сошенка мала його бабуся, яка вже у 8 років навчала Сошенка грамоти. Потім Іван Сошенко навчався у дяка, де навчився писати латиницею і читати Псалтир, який він згодом знав напам'ять і в 60 років. У 13 років його було відправлено у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безкоштовне утримання.

У 1823 році Сошенко починає працювати самостійно і першим вдалим замовленням було для Мліївської церкви («Чорне місце»), що склало згодом йому репутацію вмілого іконописця у цілій окрузі.

Навчався Сошенко  у якості «постороннего ученика» у Петербурзькій Академії Наук. Вчитися Сошенкові було досить важко. Давалися взнаки реміснича іконописна школа та постійна турбота за шматок хліба. Особливе покровительство І. Сошенко мав від професорів Академії Олексія Венеціанова та Олексія Єгорова, що своїми порадами допомагали художнику.

Під час навчання Сошенко створює ряд жанрових та історичних полотен, портретів, пейзажів, займається монументальними стінописом, копіюванням класичного малярства. В цей час Іван Сошенко знайомиться з Петром Петровським, Григорієм Михайловим, Петром Заблоцьким, Аполлоном Мокрицьким.

У липні 1856 року Сошенко переїздить до Києва викладати у ІІ Київській гімназії, де він раніше прослужив 20 років. Працюючи у гімназії він постійно цікавиться історією мистецтва, звітами про річні виставки у Петербурзькій Академії Художеств. Читає багато літератури, зокрема Кольба і Куглера.

19 липня 1867 року під час подорожі до рідного Богуслава Іван Сошенко помер над р. Россю, біля якої народився. Похований в Корсуні.